09/28/2023
Сьогодні виповнюється 205 років від дня народження отця Йосафата Кобринського, ініціатора і фундатора побудови Українського Народного Дому в Коломиї, в якому нині розташований Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського.
Завдяки дослідженням науковців Музею, маємо нагоду об'єктивніше та глибше проаналізувати й оцінити життєвий шлях довголітнього пароха с. Мишина Коломийського повіту (нині Коломийського району Івано-Франківської області), який прагнув поліпшити становище українського селянства, сприяв розвитку освіти та культури.
Як писали в науковій статті генеральний директор Національного музею Ярослава Ткачук і вчений секретар Леся Пискор, "справою життя Йосафата Кобринського була організація та побудова Народного Дому в Коломиї. Ця праця вимагала надлюдських зусиль і величезних коштів. Ось як про це писав тогочасний часопис "Громадський голос" у 1901 році, після смерті Й. Кобринського: "Він був ініціятором і душею Народного Дому. Перший кинув поклик до закупу ґрунту під будову сеї інституції, заохочував горячим словом і письмом всіх і вся до сего великого діла! Своїми типічними кониками і дрантивим возиком їздив по всіх закутках коломийського повіта межи священики, учителі і селян, а всюди проповідував, як правдивий, новочасний Петро з Амієну, корисність сего великого народного діла, а на празниках і усіх урочистих, церковних нагодах збирав і найдрібніші датки на сей народний жертвенник − розсилав щорічно по всіх учителях і священиках, власним коштом по кількасот, з жаром і серцем написаних, кореспонденток і листів, а всюди заохочував, і всюди інакше, відповідно до характеру і переконання особи! Вижебрав від камери (в Шешорах) і звіз своїм коштом знаменитий камінь під фундаменти Народного Дому. Своїм нечуваним трудом випросив від уряду старий, залишений камінний бровар у Печеніжині, і своїм коштом, а почасти і безплатною помочію декотрих патріотичних селян звіз добутий камінь і цеглу на плац будови до Коломиї. Але не досить на тім; аби се діло не заснітилось, то покійний сидів сам у Печеніжині і враз, власним коштом з наймленими робітниками, днував і ночував цілими тижнями при холоді і сухім хлібі, і воді під робітничим шатром і проводив особисто се розбиране і вивіз матеріалу. Пізніше сам із селянами починав копати рови під фундаменти". За вкладену працю у підготовку будівництва Народного Дому (закупівля землі, виготовлення проектної та кошторисної документації і т. д.) у 1891 році Йосафата Кобринського призначають почесним членом Товариства "Руський Народний Дім в Коломиї".
З 1898 року Йосафат Кобринський віддає щомісяця на будівництво 400 корон зі своєї пенсії з усіма відсотками, які мав в ощадній касі. Крім того, передає для будівництва 60 дубів, 500 центнерів вапна та інші будівельні матеріали. Переконуючи людей у необхідності жертвування на Народний Дім, завжди повторював, що тільки "в ділах лежить любов до народу, а не у фразах і політичних хитких переконаннях". І тільки тоді, коли були вимуровані стіни і закінчені роботи з покрівлею, о. Йосафат Кобринський заспокоївся і вже був цілком впевненим, що справа його буде виконана".
Життю та подвижництву цієї неординарної і жертовної постаті присвячено музейне видання "Йосафат Кобринський. Будитель і будівничий. Біографічний нарис". Львів:"Растр-7", 2021.- 110 с.: іл.
Книга стане в нагоді історикам, краєзнавцям, музейникам, усім тим, хто цікавиться історією рідного краю.
Придбати книгу можна на касі Музею чи ж замовити з доставкою у будь-який населений пункт України. Вартість - 160 грн.
